Адреса: м. Київ, вул. Табірна, 30-32
Тел.: +380 (96) 116 59 80  
Тел.: +380  (66) 514 10 22  

Чи бувало таке, що сидячи за сімейним столом, ваша дитина заявляла про свої грандіозні плани на майбутнє? І на скільки її слова були реалістичними? Чи хотілось вам сказати: «Агов! Та з твоїми оцінками тобі лише продавцем-консультантом в супермаркеті світить!». Ну, або щось типу: «Занадто високо літаєш, та потім низько й боляче падати».

Добре, якщо ви все ж таки втримались і не сказали. Та що, якщо це не так?

Як спілкуватись з підлітком, аби не пожалкувати про свої слова і не зіпсувати стосунків? Що можна і не можна говорити, аби і виховувати, і підтримувати, і надихати? Ловіть кілька рекомендацій, які я назбирала у світових експертів з дитячої та підліткової психології і вже спробувала у спілкуванні з нашими ліцеїстами.

Правила ефективної взаємодії:

  • Підлітки – суперемоційні люди. Пам’ятайте, що дорослий – ви. Саме тому правила встановлюєте ви і самі ж їх дотримуєтесь. Ви управляєте своїми емоційними проявами і стаєте взірцем розсудливості.
  • Почніть поважати кордони – визначте свої та шанобливо ставтесь до кордонів вашої дитини. Кордони стосуватимуться власності, території та відповідальності. Діти з невизначеними кордонами стають нав’язливими, не готовими брати відповідальність і навпаки – якщо у них підвищене почуття контролю, то це стосується і відповідальності, і майна, і вимог щодо себе та інших людей.
  • Зменшуйте кількість того, що ви говорите і почніть більше слухати. Діти, які не дуже багато розмовляють і не активно діляться інформацією про свої справи та результати, завдяки вашому слуханню стануть говорити більше, або почнуть дивуватись вашій поведінці і самостійно провокувати вас на розмови.
  • Придумайте спільні традиції, ритуали, ігри: безперечно у вас знайдуться інтереси, які цікавитимуть і вас, і вашого підлітка. Можливо, це буде те, чому він зможе вас повчити? Або, ви поділитесь своїм досвідом і це приведе до спільної взаємодії та результатів. Пам’ятаєте про п’ять мов кохання? Так от саме цей пункт – про «Спільний час».
  • Не критикуйте. Ніколи. Максимум – зворотній зв’язок (і то, коли про нього попросять). Можна виражати свої емоції. Головне – не забувати, що емоції та реакції викликає вчинок та його результат, а не людина. Тому – підтримка, підтримка і ще раз підтримка.
  • Віддавайте, делегуйте дитині відповідальність. Без самостійного прийняття рішень, відповідальності за їх наслідки та вирішення складних задач, ніхто не навчиться досягати результатів, управляти командами та планувати. Тому – довіряйте.
  • Сказали «НІ!» - значить «НІ!». Якщо ваш підліток кілька разів після вмовлянь все ж таки отримував «Так», це означає, що ви ступили на слизьку доріжку. Вас випробовували і ви це випробування провалили. Тепер ваші заборони втрачають свою вартість, вірогідно, вами почнуть маніпулювати, і спроби знайти спільну мову зі своїм чудом завершуватимуться провалом.
  • Якщо вашому підлітку щось не подобається – їжа, одяг, ремонт у кімнаті, правила, обмеження і т.д. – дайте йому можливість запропонувати свої. Вірогідно, зробити це буде нелегко, але принаймні, ви покажете, що не ігноруєте дитину та її потреби, можете аргументувати «За» та «Проти».

Одна з найстрашніших проблем в стосунках з людьми – це знецінення проблеми, травматичності досвіду чи складнощі задач. Ми, дорослі, маємо свій особистий життєвий досвід. Для нас не прийти на побачення в 15 років – тю! Скільки ще тих побачень попереду! А для нашого підлітка – це серйозна проблема, адже за відсутності цього досвіду, вони бояться і не думають про завтра, через рік і тим паче, що буде в його/її 25. Це і про неоцінені гідно перші вірші чи оповідання, прищі, немодні джинси, образливі слова, погану зачіску та зіпсований манікюр, втрату друга чи зраду подружки.

Фрази-заборони, які повинні назавжди викинути зі своєї голови усі дорослі – і батьки, і вчителі, і, тим паче, наставники:

  • Та хіба це проблема?
  • Ти ще життя не пожив, щоб так говорити!
  • От мені б твої проблеми!
  • Тому, що я так сказав/-ла!
  • Та чого ти в своєму житті досяг/-ла?
  • Ми з татом заради тебе усе життя ішачимо!
  • І в кого ти таке вдалося? Дай краще сам/сама зроблю!
  • Ти ще малий/мала, щоб такі питання обговорювати.
  • Ти до мене ще на колінах приповзеш!
  • Ти мене в гроб заженеш!

Техніки активного слухання, я-концепція, емоційний інтелект, батьківська інтуїція – усе це ще попереду, а сьогодні, просто будьмо чуйними, терплячими та наполегливими у вихованні наших підлітків, щоб вже завтра наші самостійні діти готові були вступити у відповідальне доросле життя.

Аби така взаємодія давалась легше, рекомендую почитати:

  • Кевін Леман «Новий підліток до п’ятниці»
  • Сюзанна Форвард «Вредные родители»
  • Адель Фарбер, Елейн Мазліш «Как говорить, чтобы дети слушали, и как слушать, чтобы дети говорили»
  • Людмила Петрановська «Таємна опора: емоційний зв’язок в житті дитини»
  • Еріка Райшер «Супербатьки. 75 успішних стратегій виховання»

«Фестиваль НеІдеальних батьків», який вчергове організовує Київський ліцей бізнесу, це саме той захід, який допоможе татам і мама стати ефективнішими у вихованні, впевненішими в своїй неідеальності та відкрити нові сторони взаємодії зі своїми дітьми. Виступи експертів, практичні майстер-класи та нові знайомства – усе це вже 27 Березня 2021 року. Зустрінемось!

Ірина Бондар
Практична психологиня,
керівниця напрямку «Розвиток емоційного інтелекту» в Київському ліцеї бізнесу

Запитайте у підлітка: «Ким ти хочеш стати?»
Впевнений, ви вже й так знаєте, що він відповість. Це буде щось на кшталт «Ще не визначився», «Поки що не знаю».
І це зрозуміло, адже ринок праці, як і наше повсякденне життя, стрімко змінюється. Старі профорієнтаційні тести вже не працюють, нові ще не адаптовані та не підтвердили свою результативність. Як бути батькам підлітків, яким вже сьогодні потрібно допомагати дітям визначати пріоритетні напрямки розвитку, звертати увагу на здібності та орієнтуватись на потреби суспільства.

Експерти McKinsey пророкують, що до 2030 р. зникне і з'явиться майже мільярд робочих місць. Виникнуть нові професії, які очевидно будуть результатом сьогоднішнього науково-технічного прогресу. А за іншими прогнозами, майже дві третини сьогоднішніх першокласників, матимуть професії, яких сьогодні не існує взагалі, приміром кібердизайнер чи гід по космосу.

Щоб бути успішним на ринку праці, експерти Всесвітнього економічного форуму радять розвивати пріоритетні навички, якими мусить володіти сучасна людина, зокрема, вміння вирішувати проблеми комплексно, критичне мислення, емоційний інтелект і креативність, вміння працювати в команді. У Київському ліцеї бізнесу ми зосереджуємо свою роботу на формуванні ключових навичок та компетентностей. Для цього – розробили спеціальну програму професійного самовизначення та побудови кар’єри.

Поділюся кількома порадами, які, сподіваюся, будуть корисними при визначенні наступного після школи кроку. Вже за кілька місяців навчання в школах України закінчиться, і всім випускникам необхідно буде зробити свій вибір – де продовжити освіту і яку професію обрати. ;

Як батьки, будьте максимально долученими до визначення вашої дитини з майбутнім вибором. Поспілкуйтесь про захоплення і разом огляньте ринок праці – що наразі є популярним і користується попитом. Зверніть увагу на вимоги до вакансій та натякніть на необхідність отримання професійного досвіду ще під час навчання у ВНЗ. Та найголовніше – скажіть про те, що свій вибір можна змінити в будь-який момент, життя мінливе і варто вміти адаптуватись, і, краще за все розвивати свої універсальні навички та риси характеру, а решта з легкістю засвоїться за потреби.

Нижче – низка питань, на які майбутньому абітурієнту чи молодому працівнику варто відповісти для полегшення самовизначення. Якщо підлітку легше працювати на одинці – залиште його з цими питаннями, а потім обговорите. Якщо він говорить про необхідність бути поряд – поспілкуйтесь і разом знайдіть такі важливі відповіді.

Вибір професії1. Чого я хочу?

Навчання та професія – це те, чим ви плануєте займатися у майбутньому. Час запитати у себе, чого ви хочете від цього майбутнього. Що вам подобається, і чим ви залюбки будете займатися, а що у вашому житті не буде мати місця.

2. Що я можу?

Для професії вашої мрії необхідно володіти певними навичками. Визначте, що це за навички, і перевірте, наскільки ваші бажання співпадають з вашими можливостями. Чи володієте ви необхідними якостями для омріяної професії? Якщо ні, чи готові ви навчатися задля оволодіння навичками?

3. З якими людьми я хочу знаходитися поруч?

Будь яка професійна діяльність відбувається у колективі. Подумайте про те, з ким би вам хотілося працювати? В великому колективі чи маленькій команді? Зі схожими на себе людьми чи з різноманітними особистостями?

4. В якому середовищі я хочу працювати?

Хтось мріє виступати на сцені, а дехто – програмувати у комфортабельному офісі. Хтось мріє про подорожі, а інші – про роботу в рідному місті недалеко від місця проживання. Яке середовище підходить вам?

5. Як я хочу прожити своє життя?

Що для вас є важливим у житті? Який слід ви бажаєте залишити у майбутньому? Мрієте написати книгу чи будувати будинки? Ви бажаєте творчості чи спокійного розміреного життя? Як ви хочете, щоб вас запам’ятало людство?

Звісно, поради батьків, авторитетних для вас дорослих чи друзів дуже важливі. Але варто довіряти собі і не боятися зробити помилку чи невірний вибір. Багато людей визначаються з професією та життєвим шляхом після початку навчання чи взагалі вже працюючи. Прислухайтеся до себе і не бійтеся діяти в напрямку улюбленої справи.

Декілька рекомендацій для тих, хто прагне розібратися у власних бажаннях щодо кар’єри та навчання.

Швидкий та зручний кар’єрний тест англійською мовою. Приємним додатком йде сам сайт з детальним описом основних професій. https://www.yourfreecareertest.com/

Книга «Якого кольору твій парашут?» Боллс Річард. В ній автор дає поради щодо планування кар’єри у буремному сучасному світі.

І, головне, пам’ятайте – після ЗНО також є життя! Поки ми живі – ми відкриті для змін і можливостей! Робіть свій вибір впевнено. Хай щастить вам та вашим дітям!

Михайло Грязнов,
куратор 11-х класів,
керівник напрямку профорієнтації

Гуляючи шкільними коридорами ви, мабуть, часто бачили невеличкий кабінетик, на якому висить табличка «Психолог». Хто ж це за людина така? Для чого вона є в навчальному закладі і чому до неї немає черги, як в американських молодіжних кінострічках? Зараз я вам трішки розповім.

Для чого існує в школі психолог?

Щоб знайти відповіді на усі ці питання, варто визначити кілька понять, які варто розуміти на самому початку:

Будь-яка особа, що звертається за допомогою до спеціаліста допомагаючих професій, називається клієнтом. У випадку зі шкільним психологом, клієнти – це учні, вчителі, адміністрація, батьки та родини учнів.

Психолог – спеціаліст, основною задачею якого є визначення потреб клієнта, проведення тестувань та опитувань, консультування і за необхідністю – подальше скеровування до фахівця, який має повноваження працювати з конкретними проблемами. Наприклад, психіатр чи психотерапевт. Також психолог може допомогти у визначенні напрямку психотерапії, в яку варто піти клієнту в залежності від результатів спільної роботи. В залежності від спеціалізації може бути пренатальним, дитячим, сімейним, шкільним, військовим і т.д. Може працювати у парі з психотерапевтом.

Психотерапевт – спеціаліст, який володіє глибинними техніками роботи з клієнтом, орієнтуючись на його попередній досвід, дитинство чи критичність запиту. В залежності від концепції своєї роботи, сфер в яких спеціалізується, технік, які застосовує, може називатись психоаналітиком, позитивістом, гештальтистом, арт-терапевтом, психодраматерапевтом, когнітивно-поведінковим терапевтом та ін. Максимально ефективно досягає результату у партнерстві з психологом чи психіатром.

Психіатр – спеціаліст з медичною освітою, який працює переважно з психічними захворюваннями та розладами, призначає медикаментозне лікування або стаціонар. Може працювати у парі з психотерапевтом, рідше - психологом.

Арт-терапіяТепер вже можна і про шкільного психолога поговорити.

  1. Шкільний психолог (ШП) надає екстрену консультативну підтримку учням, вчителям, родинам учнів. Тематика консультацій дуже обширна.
  2. Проводить тестування задля визначення потенційних можливостей учнів та їх зон розвитку.
  3. Організовує та/або проводить навчання у сфері психології та педагогіки для колег.
  4. Консультує учнів щодо їх навчальної траєкторії, орієнтації на позитивний освітній результат.
  5. Викладає спецдисципліни з психології, або тренінгові напрямки, основна мета яких – розвиток когнітивних здібностей, навичок комунікації та різних видів інтелекту.
  6. Консультує вчителів у складних педагогічно-психологічних випадках.
  7. Проводить первинну консультацію абітурієнтів, головна задача якої – допомогти майбутньому учню визначитись, чи підходить йому форма навчання, яку надає школа, чи оптимальний для нього режим, чи справиться він/вона з навантаженням.
  8. Разом з вихователями розробляє та проводить виховні години, основна мета яких – надати підтримку дітям на усіх етапах їх дорослішання.
  9. Разом з вчителями-предметниками розробляє та реалізовує програмні уроки, орієнтуючись на поєднану мету, наприклад, виховну чи корекційну.
  10. За запитом адміністрації навчального закладу, може робити анкетування для зрізу актуальних потреб учасників навчального процесу.
  11. Може мати додаткову спеціалізацію, наприклад, тренерську, психотерапевтичну, медіаторську, коучерську та інші. Від наявності цих кваліфікацій частково залежить комплекс послуг, які можна отримати.

Якщо у вашому навчальному закладі є кілька психологів – вам дуже пощастило! Зазвичай, вони ділять між собою сфери діяльності і їх робота стає набагато ефективнішою. У нас, в Київському ліцеї бізнесу, є ціла психологічна служба, а усі куратори класів мають психологічну освіту. Таким чином, ви маєте можливість отримати індивідуальний підхід, детальнішу роботу з вашою проблемою та набагато швидше її вирішення.

Чого точно не може робити шкільний психолог:

  1. Займатись сімейною психотерапією;
  2. Займатись психокорекційною роботою (у випадку, якщо психолог не має кваліфікації «дефектолог»);
  3. Працювати з дитячими залежностями;
  4. Рекомендувати чи призначати медичні препарати;
  5. Працювати з дитиною без письмової згоди батьків, за запитом колег чи сторонніх осіб;
  6. Займатись пропагандистською діяльністю;

Шкільний психолог. ТестЗвертатись до психолога у школі ще не стало популярним. Ще з 90-их не до кінця викорінились думки, що ШП працюють лише з дітьми з неблагополучних родин, з тими, хто проявляє девіантну поведінку і «хворими на голову». А ще, від дорослих можна почути фрази на кшталт «Я що, псих, щоб до психолога звертатись?». Через це дуже важко виховувати культуру психічного здоров’я та займатись психогігієною із школярами. Тішить те, що все більше молоді знають про те, що ШП – це людина, головна задача якої – допомогти, підтримати, направити та скоригувати під час особистісного розвитку.

Скажу, як людина, яка вже не перший рік працює в приватній освіті. З активним введенням дистанційного навчання, онлайн-консультації ШП також перебазувались і набувать все більшого розповсюдження, адже підлітку стало спокійніше щодо конфіденційності такого роду зустрічей. Тепер наші ліцеїсти та їх батьки мають можливість ефективно працювати навіть в позаліцейський час.

Вартість послуг дитячого психолога в середньому від 400 грн/година, в залежності від його досвіду та кваліфікацій. То чи варто втрачати можливість співпраці з шкільним психологом, якщо вагому частину питань ви можете вирішити в стінах навчального закладу?

Ірина Бондар
Практична психологиня,
керівниця напрямку «Розвиток емоційного інтелекту»

Ваша дитина-підліток давно скаржиться, що її не влаштовує якість навчання в державній школі? У класі забагато учнів і стосунки між ними не зовсім сприятливі для навчання? Щовечора їй доводиться сидіти та вирішувати купу домашнього завдання, після якого ні сил, ні натхнення на додаткові секції чи творчість зовсім не лишається?

Так, почати навчання в приватній школі – це один з найкращих варіантів, аби вирішити ці труднощі. Та як її обрати, ту саму ідеальну школу?

По-перше, вам потрібно вирішити, якої саме мети ви хочете досягти, змінивши навчальний заклад. Саме це і надасть вам можливості обрати найоптимальніший варіант для вас.

По-друге, визначити, яку вартість ви готові сплачувати щорічно за навчання підлітка у Києві.

По-третє, дізнатись, яку форму навчання ви плануєте обрати.

Отже, по все по-порядку.

Мета зміни навчального закладу

Якщо ви збираєтесь просто змінити шкільний колектив, аби ваш учень почав нове життя – обирайте школу подалі від дому. Якщо не врахувати цей фактор, то дитина продовжуватиме розвиватись в тому ж середовищі, відвідувати ті ж заклади і проводити час з тими ж друзями.

Якщо вам хочеться вже зараз обрати спеціалізацію – тут варто звернути увагу на гімназії та ліцеї. У них навчальна програма складена так, щоб поглибити знання в певному напрямку та обрати майбутню професійну спеціалізацію. Наприклад, юридичний ліцей чи Київський ліцей бізнесу.

Підвищити рівень знань, покращити оцінки та підготуватись до ЗНО і ДПА. У цьому випадку зверніть увагу на результати діяльності навчального закладу – на рейтинг випускників, ВНЗ, куди вони вступають після цієї школи, на викладацький склад та програму роботи з дев’яти- і одинадцятикласниками.

У вашій попередній школі були конфлікти з педагогічним колективом? З якої причини? Існує чимало вчительсько-учнівських проблем, які трапляються через переповнені класи, різний рівень успішності учнів, високі вимоги чи відсутність індивідуалізованого підходу в навчанні. У такому випадку зверніть увагу на те, як в обраному вами навчальному закладі працює психологічна служба, якими способами розвивається емоційний інтелект учнів та скільки часу в навчальному процесі виділяється на саморозвиток. Проаналізуйте наповнюваність класів, в якому форматі діти спілкуються на перервах, яким розвагам віддають перевагу.

Вартість приватної школи в Києві

Майже на усіх сайтах навчальних закладів є інформація щодо ціни навчання. Зверніть увагу, що завжди пропонується можливість сплачувати різними варіантами: помісячно, щосеместра чи одним платежем за рік.

Окрім, власне, навчання, у вартість також може входити: харчування, трансфер до школи, додаткові гуртки та секції, курси, екскурсії, поїздки та відпочинок, проєктні роботи, спеціальні зошити, підручники, медичне страхування та супровід, додаткові заняття під час яких виконуються домашні та практичні роботи, предметні консультації, шкільна та спортивна форма.

Також, це все може бути у вашій школі, але за додаткову оплату. Орієнтуйтесь на потреби вашої дитини та фінансові можливості вашої родини.

Форма навчання

В період пандемії, як ніколи загострилась потреба в умінні вчитись, самостійно організовувати навчання та планувати розвиток. Ті діти, у яких на початок глобального карантину вже були сформовані ці навички, з легкістю його долають і продовжують так само наполегливо працювати. Безперечно, ви мали можливість відслідкувати результативність вашого підлітка в такому форматі. Дайте відповідь на наступні питання і ви знатимете, як краще запланувати продовження навчання у новій школі.

  • Коли ви бачили свою дитину більш сконцентрованою та зосередженою під час навчання – коли весь процес проходить вдома, онлайн, чи навпаки, після школи, ввечері?
  • У який період були кращі оцінки?
  • В який період ви частіше бачили свою дитину щасливою?

Якщо на усі ці питання, ви відповіли – в період онлайн-уроків – вам точно обирати школу з можливістю дистанційного навчання, якщо офлайн – у класі, за партами, ваш найоптимальніший варіант. Якщо з усіх предметів були різні показники і виявити закономірність неможливо, або ви точно знаєте, що якийсь з них легше дається у повній взаємодії з вчителем – сміливо шукайте навчальний заклад зі змішаною, дистанційно-очною формою.

Ваша дитина йде в 9-11 клас? Вона знає, чим хоче займатись в житті, яку професію обрати і ще з початкової школи готується стати космонавтом/лікарем/футболістом/художником/моделлю? Багато займається позаурочною діяльністю і пропускає навчання через роботу/ чемпіонати/ тренування/ змагання/ конкурси? То чи варто її мучити відвідуванням усіх уроків? Ваш варіант – екстернат. У цьому випадку ви лише отримуєте завдання, які учню потрібно виконати для контролю та атестації, а вивчаєте програму самостійно.

Головне, пам’ятайте: обирати приватний ліцей чи школу потрібно лише разом зі своїм підлітком, знайомлячись з сайтами, читаючи відгуки та спілкуючись зі знайомими. Скористайтесь можливістю відвідати навчальний заклад і познайомитись з адміністрацією та педколективом, якщо можна, нехай дитина відвідає пробний день, поспілкується з майбутніми однокласниками, зустрінеться зі шкільним психологом-консультантом та визначить потреби і можливості, на яких краще побудувати співпрацю зі школою. У нас, в Київському ліцеї бізнесу, ви можете спробувати будь-який з цих пунктів, а потім без вагань приймати рішення.

Ірина Бондар,
психологиня, керівниця напрямку розвитку емоційного інтелекту

ВГОРУ