На уроках літератури я іноді зустрічаюся з дивним явищем. На початку заняття, аби перевірити готовність учнів, прошу їх переказати певні епізоди оповідання чи пояснити, яку роль у розвитку сюжету відіграв якийсь предмет. Наприклад, череп у «Золотому жукові». І от ліцеїст стверджує, що читав цей твір буквально позавчора, жодних причин не вірити йому в мене нема, однак виявляється, що він нізащо не може пригадати елементарних речей. Я спочатку дивуюся, як можна не звернути уваги на череп, та водночас розумію важливу річ: вміння читати літери не дорівнює вмінню бачити смисли.

За великим рахунком, джерелом і основою нинішнього життя є текст. Адже кожна комп’ютерна програма – це насамперед код із цифр та букв, будь-який фільм спочатку постає у формі сценарію, навіть хмарочоси виникають як інженерний проект, створений за допомогою символів, графіків, малюнків, формул і т.д. Та й процес людського мислення є ніщо інше, як текст, що переконливо довели модерністи завдяки «потоку свідомості». Відтак можна припустити, що якість нашого життя великою мірою залежить від уміння адекватно інтерпретувати ці тексти, себто відчитувати закодовані в них смисли.

Цьогоріч Україна вперше візьме участь у тестуванні від PISA – міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів. Це насправді дуже важливий крок у розвитку освітньої галузі, який дозволить нам об’єктивно поглянути на актуальні проблеми й прорахунки. Але особливість PISA в тому, що ми дізнаємося загальні результати для всієї країни. Тому Київський ліцей бізнесу організував попередню серію тестування, завдяки якій ми отримали індивідуальні результати кожного ліцеїста і з’ясували рівень читацької, математичної та природничої компетентності.

Напередодні святкових вихідних відбулося обговорення й аналіз цих результатів із учнями 9-10 класів – у традиційному форматі колективної рефлексії. Ліцеїсти працювали в чотирьох групах, досліджуючи окремі тексти з арсеналу PISA та завдання до них, а потім презентували у вигляді схем свої висновки. Кожна група повинна була:

• зазначити, який саме вид грамотності перевіряють їхні тексти;
• запропонувати форми роботи на уроці, які формують цю компетентність;
• переконати, що такі вміння дійсно необхідні в житті дорослої особистості;
• з’ясувати, які навички роботи з текстом потрібні для виконання цих завдань;
• висловити власну думку про важливість академічної доброчесності.

Остання проблема викликала найпалкішу дискусію серед ліцеїстів і вчителів. Одні переконували, що списування лише шкодить опануванню навчального матеріалу і є даремною тратою часу. Інші наполягали на тому, що написання шпаргалок – це справжнє мистецтво, адже «не кожен пересічний учень зможе вмістити всю тригонометрію на чотирьох клітинках». Суперечку допоміг вирішити найбільш досвідчений учитель ліцею Юрій Миколайович Теппер, пожартувавши, що завдяки шпаргалкам він закінчив школу й отримав два червоні дипломи. Якщо серйозно, то він мав на увазі напрочуд цінне вміння, яке формується під час написання шпаргалок – виділення найважливіших сенсів. І справді, якщо учень зумів розкласти текст на елементарні частинки й виділив у ньому основне, а потім ще й зміг лише за ключовими словами відтворити необхідну інформацію, це вже свідчить про достатній рівень читацької грамотності.

Наприкінці зустрічі голова кафедри гуманітарних дисциплін Тетяна Володимирівна Кімлик і голова кафедри математики, інформатики та природничих дисциплін Ольга Юріївна Кузьменко узагальнили результати тестування, зізнавшись, що багато ліцеїстів їх приємно здивували. Найвищий рівень компетентності в загальному рейтингу продемонстрували десяті класи з показником 67%. При цьому найкраще – майже 72% – учні впоралися з математичними викликами, що не дивно, адже більшість із них посилено опановують точні науки. І лише на піввідсотка відстає їхня читацька грамотність, а от найбільше кульгає природнича – усього 62%.

Таким чином бачимо, що наші ліцеїсти здебільшого демонструють високу готовність до випробувань дорослого життя, проте горизонт досконалості майорить ще дуже далеко. Тому спільними зусиллями будемо наближатися до нього, невтомно працюючи над собою. 

Сергій Шкабара

Ліцеїсти 7-8 класів та вчителі зробили аналітику результатів та тестових завдань Програми міжнародного оцінювання учнів PISA! Вони провели два такти робіт під час яких ліцеїсти та вчителі-експерти розбиралися з такими питаннями: які знання та вміння були потрібні, щоб вирішити тестові завдання, на яких предметах знання здобуваються, чому такі завдання використовуються як перевірка людини до життя в суспіьстві, та які перешкоди для опановування ключових компетентностей ХХІ століття? Головною компетентністю, наші молодші колеги, назвали лінь, а важливим інструментом набуття важливих компетентностей – практику. Залишилося питання – Які тренажери потрібні для цього? Впевненні, що завтра ліцеїсти 9-10 класів знайдуть відповіді на запитання!