Домашні завдання для старшокласників: формальність чи необхідність?

Дискусії щодо домашніх завдань, обсягів, форм і оцінювання, зазвичай, посилюються на початку й наприкінці семестру. Для вчителів принципові три питання: ЩО задавати? СКІЛЬКИ і КОЛИ? З ЯКОЮ МЕТОЮ? Адже вчитель має право вільно обирати форми, методи і засоби навчання, що відповідають освітній програмі. А для учнів і батьків, відповідно, має бути чітке розуміння відповідей на ці питання.

Спробую розібратися в темі «домашки» з трьох позицій:

• як мама (маю двох дітей)
• як вчителька однієї з найважчих наук (мовознавства) і предмету, коли треба навчити літературним тонкощам підлітків, які не люблять читати
• як завуч, який відповідає за якість навчальних досягнень ліцеїстів і виконання освітніх програм загалом.

Дещо про нормативні вимоги

Міністерство освіти та науки в нормативних документах чітко формулює вимоги та рекомендації щодо домашніх завдань, зокрема в листі МОН від 28.01.2014№ 1/9-72. Оцінювання Д/З належить до поточного оцінювання. Форми, зміст та спосіб оцінювання обирають самі педагоги (частина 3 статті 17Закону України «Про повну загальну середню освіту»). Тому вчителі КЛБ вже на перших уроках обговорюють з учнями всі Д/З і критерії їх оцінювання.

Час на виконання одного Д/З з 1 уроку також регламентовано - від 10 до 18 хв. Відповідно до Санрегламенту тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний складає в день не більше 1,5 години для учнів 6-9 кл. та 2 години для учнів 10-11 кл.

Отже, навчальне навантаження в класі складає 35-38 годин на тиждень. При цьому 7-класники мають виконувати ще домашню роботу до 7,5 годин, а учні 10-11 класів аж до 10 годин на тиждень! Це вражаючі цифри, адже виходить, що ліцеїсти мусять працювати понад 40-годинний робочий тиждень!

Як з цим у світі

У звіті Організації економічного співробітництва та розвитку “Погляд на освіту”(2018 р.) є дані про середній час, який 15-річні підлітки проводять над виконанням домашніх завдань.

Найдовше вдома працюють китайські діти (13,8 годин на тиждень) та школярі-росіяни (9,7); найменше потерпають від домашніх завдань фіни (2,8), американці виконують домашку 6,1 годин, британці – 4,9, швейцарці – 4 години. Порівняно з 2013 р. у всьому світі є тенденція до зменшення часу, який діти проводять за домашніми завданнями.

Обов’язковим є виконання домашніх завдань є лише в Росії (щодо Китаю даних немає). У Британії та США ця вимога регламентується безпосередньо школами, а в Швейцарії та Фінляндії домашні завдання не вимагаються і є вільним вибором учнів.

Домашні завдання в КЛБ

Питання щодо обсягів, змісту, тривалості домашніх робіт - одне з найбільш обговорюваних на педагогічних, методичних радах, у розмовах між колегами, з батьками. Шукаємо разом оту «золоту середину», вивчаємо досвід інших, врахуємо сучасні тенденції та рекомендації. Можливості нашої платформи управління освітнім процесом SMLC забезпечують 100%-у обізнаність із змістом, форматом, датою виконання поточних домашніх робіт як учнів, так і батьків. Зважаючи на специфіку предметів, складність програмового матеріалу, наші вчителі застосовують різні способи та лайфхаки, аби не перевантажувати учнів і зробити домашку цікавою та корисною. Зокрема:

• Д/З не задаються! «Можна вивчити все на уроці» - це принцип учительки хімії та біології Грекової Олесі Сергіївни. Цікаво, що ліцеїсти максимально інтенсивно працюють в класі, інакше вдома прийдеться надолужувати класні завдання. І при цьому люблять хімію!
• Принцип чергування. Великі та маленькі за обсягом, складні та прості за змістом завдання вчителі чергують упродовж тижня.
• Принцип «мінімум-максимум». Наприклад, домашня робота з математики, фізики, української мови має варіативний характер, тобто після виконання обов’язкового мінімуму учень може обрати складніший варіант, але за бажанням. Це може стосуватися і теми, і методів виконання.
• Перевернутий клас - улюблений формат вчителів іноземної мови, коли учні опрацьовують певний матеріал ДО того, як вчитель його пояснить на уроці.
• Домашку робимо разом! Цей формат передбачає роботу над одним спільним проєктом (практичною роботою, Google-презентацією тощо). Вчитель може розподіляти обсяг завдань для кожного, а може призначити відповідального учня, який організовуватиме роботу. Від якісного та вчасного виконання кожного буде залежати оцінка в цілому. Тому кожен старається не підвести клас.
• Відеоблогінг у дії - це створення різноманітних відеопродуктів (буктрейлери, відеорепортаж для новин, рекламний ролик тощо). Заодно й цифрову грамотність підвищуємо!
• SMM-прийоми. Домашні завдання предметів гуманітарного циклу часто передбачають використання соціальних мереж (а учні на цьому ой як знаються!). Наприклад, пропонується створити профіль історичної постаті або літературного персонажа в Фейсбук чи сторіз в Інстаграм. Такі завдання «оживляють» навчальні дисципліни в уяві ліцеїстів, дозволяють краще запам’ятати біографію, історичні події, зрозуміти ідеї та життєву позицію.

І це ще не все! У Київському ліцеї бізнесу з початком дистанційного навчання в 2020 .році була введена Карта опанування предмету. Це індивідуальна програма навчання з кожної дисципліни на семестр, де окремо чітко прописані довгострокові домашні роботи, обов’язкові для оцінювання завдання практичного характеру і вказані терміни їх виконання. Учні уявляють необхідний мінімум завдань, щоб отримати ту чи іншу тематичну оцінку. Карта значно полегшує підготовку ліцеїстів удома, налаштовує на результат, привчає до системності в роботі та тайм-менеджменту.

А чи потрібні домашні взагалі?

Як мама скажу: «Так, але в тому форматі, щоб зменшити ризики для фізичного та психічного здоров’я дитини». При цьому батьки виконують дорадчу та мотивуючу функцію, замість контролюючої та каральної.

Як вчитель наголошу: «Так, але без формального підходу і вчительського «предметоцентризму», що мій предмет найважливіший». Учитель повинен максимально урізноманітнювати домашні завдання, компактно групувати, збалансовувати кількість та обсяг. Крім того, якщо завдання завдаються додому, то вони й обов’язково перевіряються, надається зворотній зв’язок учню.

Як завуч підкреслю: «Так, але з чітким дотримання вимог чинного законодавства». Звісно– цікаві індивідуальні та командні проєкти, які учні із задоволенням реалізовуватимуть поза ліцеєм, без ризиків здоров’ю, мотивації та стосункам.

У ліцеї ми прагнемо, щоб Д/З були сформульовані переважно так, аби ліцеїсти могли самостійно вирішувати, що та в який спосіб робити, з варіантами вибору теми / методу. Домашні завдання мають розвивати в учнів ліцею бізнесу самоконтроль, незалежність, впевненість у своїх силах та відповідальність.

Т. Кімлик,
заступник директора з НВР,
вчитель української мови та літератури