Усний захист-презентація проектів «Моя родина в 1939-2005 рр.»

Учні 11-Б класу на уроках історії України досліджували історію своєї родини та презентували її однокласникам. Такі різні і такі схожі історії ми почули… І те, про що пишуть в підручниках з історії заграло зовсім іншими барвами.

Так, ми дізналися:

• одна з сімей володіли заводом у Марганці, і її глава, не змігши пережити більшовицької “націоналізації”, покінчив життя самогубством
• главу іншої сім'ї під час “розкуркулення” просто вбили
• а в іншій сім'ї близьких родичів відправили до Сибіру
• про те, як люди помирали прямо на дорозі в часи голодомору
• як дітей прив'язували вдома, боячись відпустити їх на вулицю в часи голодомору
• про поховання дітей прямо на городі
• участь дідусів у Другій світовій війні на різних її етапах (радянсько-фінська війна, битви під Кенінгсбергом, взяття Берліну)
• значення поняття “діти війни”
• жахливі умови, в яких їхали на переселення сім'я з Західної України
• майже кілометрові післявоєнні черги в магазинах за хлібом та капустою
• про те як діти щодня долали 3-4 і навіть 10 км щоб дістатися до школи
• як люди плакали від звістки про смерть Й.Сталіна
• бабуся нашої учениці спроектувала багато районів Харкова та продумала магістральні труби в будинках
• як один з дідусів 20 років чекав в черзі на автомобіль, і так і не дочекався його
• про те, чому професія продавця була особливо важливою в часи дефіциту
• про асортимент магазинів - кілька в томатному соусі та морська капуста
• про “закриті” міста
• “Договір про нерозголошення інформації”
• про те, як активістка/піонерка в якийсь момент розчарувалась і відмовилась вступати в комсомольську організацію
• що таке “Інтурист”
• корупцію, яка і в часи СРСР існувала
• про дешевий бензин
• “добровільно-примусовий” збір “трудящих” на мітинг 1977 року в Києві проти дисидентів
• як оголошували по радіо в травні 1986 року “зачиняйте вікна, ходіть в хустках”
• як евакуйовували юних киян по-класах в Харківську область
• про купони на цукор і мило в кінці 80-тих рр.
• про 3-4 годинні черги в магазинах на Хрещатику, бо лише там можна було щось купити
• як цілодобово по телевізору показували лише “Лебедине озеро”
• як в один день зникли усі заощадження на книжках в Ощадбанку
• як заняття “комерцією”- купівля та перепродаж товарів по всій Україні та навіть з-за кордону годувала сім'ї в 90-ті рр.
• про рекет і злочинність в 90-тих роках
• і ще багато чого іншого…..

Гадається, кожна сім'я може ще багато чого додати до цього імпровізованого списку.

Особиста вдячність батькам/дідусям/бабусям та іншим рідним наших ліцеїстів, які не побоялися поділитися частинкою своєї історії.

Сподіваюся, Аня, Артем, Влад, Дарина, Женя, Іван, Іван, Маркіян, Маша, Лєра, Роман, Соня, Юля стануть “творцями” нової історії України.

Леся Юрчишин,
вчителька історії