Адреса: м. Київ, вул. Табірна, 30-32
Тел.: +380 (96) 116 59 80  
Тел.: +380  (66) 514 10 22  

Розгадку шукайте у двориках

Понеділок, 21 вересня 2020 13:56

- А що, ви нам про привидів розповідатимете?
- Так! І навіть покажу де жив український мрійник-фантаст, який зумів свою мрію втілити в реальність і створити найсправжнісінького гвинтокрила!

Такими словами розпочалась екскурсія 7-ого класу київськими двориками. Це була не просто прогулянка містом чи уроки з історії, це було випробування на міцність. Надворі – прохолодно, навколо – купа усього цікавезного, поряд – чудові друзі, з якими через карантин майже немає часу поспілкуватись по-справжньому.

В рамках вивчення курсу «Вчимося бути громадянами», «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво» ліцеїсти познайомились з мистецтвом муралізму, навчились відрізняти його від графіті та вивчили поняття «вандалізм». Завітали до дворика, де жив та починав свою діяльність І.І.Сікорський, побачили прототип створених ним конструкцій та дізнались не дуже добру історію про те, що замість музею тут закинутий будинок, який навмисне хотіли зруйнувати, аби побудувати розважальний центр.

Завітали у двір біля театру «Сузір’я», познайомились з легендою про відьму-віщунку та знайшли її маскарон на фасаді будинку. Звісно ж, назва архітектурного оздоблення «маскарон» для них теж була до цього часу незнайомою, та тепер вони в курсі, що термін цей походить від слова «маска».

Обговорюючи, на вулиці Стрілецькій, мурал, присвячений Лесі Українці, виявили, що багато хто з семикласників вважає, що поетеса виросла в дуже бідній родині, яка ледь зводила кінці з кінцями. А виявилось, що авторці Лісової пісні, ще на п’ятирічний день народження, батьки подарували одне з найдорожчих фортепіано у всій Російській Імперії.  

Кожен дворик на маршруті відмічався на карті, розміщуючи його символи на спільноствореній мапі. Ми пройшлись від Золотих воріт, почесавши котика і дізнавшись йсторію цього пам»ятника, по Ярославовім Валу, заглянули на Рейтарську, через Георгіївський провулок дійшли до «Їжачка в тумані», захопились у цьому скверику сонячними батареями і через Золотоворітську спрямували свій маршрут на початок.

А потім, у розмовах про мрії, бажання та цілі, учні отримали собі в нагороду за насичений день смаколика з передбаченням. Комусь випала порада «Вивчити на середу уроки, бо тебе обов’язково запитають», а комусь – «Незабаром ти знайдеш нового друга».

Як сказала нам наша гід та міська атмосферниця, пані Валерія: «Під час екскурсій ми уроки не прогулюємо, ми їх вигулюємо».

Ірина Бондар, кураторка 7-го класу

ВГОРУ