Майстерня «Віртуальний iWALK у Бабиному Яру»
У переддень річниці трагедії Бабиного Яру, 11-ти класники Київський ліцей бізнесу мали змогу пройтися особливою мандрівкою - “Віртуальним IWALK Бабин Яр” з п.Анною Ленчовською, представницею фонду USC Shoah Foundation та Освітнього центру "Простір толерантності"
❓ Що таке пам'ять?
❓ Як відбувається дегуманізація?
❓ Чи важливо знати імена людей?
❓ Чи можемо ми залишатися людьми, дивлячись на цю всю трагедію?
❓ Чи мають злочини проти людяності строк давності?
… ці та інші питання продовжують хвилювати нас і вже після участі в майстерні пам'яті.
Особливе місце - початок "Дороги смерті" і ось, спогади Діни Левіної, Лариси Ткач, Захара Трубакова завдяки планшетам стали нашими незмінними супутниками.
Такі детальні свідчення крізь десятиліття підтверджують ще одне - “шрами на серці” нікуди не зникають, як і “заморожене обличчя страху”. Кілька рефлексій ліцеїстів (орфографія збережена)
“...До цього я в принципі знала що це таке, але уявлення було набагато примітивніше - розстріляли так розстріляли. А коли ми пройшли все це, розумієш наскільки там з людьми, просто як з тваринами поводились… Тому це вражає... Ріки крові, як це золото все здирали, золоті зуби, …” (Анна)
“....Вразили всі історії свідків, ти слухаєш про все це, як це відбувалось і паралельно бачить ті місця, про які іде опис, так набагато легше зрозуміти всю інформацію…. Як вони, (жінки - Л.Ю,), взагалі вибралися звідти ?... І, вони все пам'ятають…” (Марта)
“... Вразило більше всього, як вони (німці - Л.Ю,) потім використовували військовополонених, щоб приховати це все… “ (Саша)
“.... Так, я знала якісь деталі про Бабин Яр, але я було вражена масштабом подій, які відбувалися там і як взагалі поводилися з людьми. Мене вразили історії реальних людей, які ми переглядали на планшеті, те, що саме вони це пережили і саме з ними це відбувалося насправді неможливо уявити… “(Юнона)
Дякуємо, п.Анно !
Дякую ліцеїстам за готовність розділити на уроках історії і такий досвід
Леся Юрчишин,
учителька історії та правознавства
